Представляет
Алеша

По роману Ф.М. Достоевского "Братья Карамазовы"

"Я и прежде всегда смотрел на детей, но теперь присматриваюсь особенно. Я давно уже поставил себе идеалом написать роман отеперешних детях, ну и конечно о теперешних их отцах, в теперешнем. взаимном их соотношении." Ф.М.Достоевский

Самые трудные этапы в жизни человека – этапы взросления. Наш герой Алеша убежден, что мы взрослеем не благодаря воспитанию, а радости и боли пережитой вместе с людьми. «какое-нибудь прекрасное, святое воспоминание, сохраненное с детства, может быть, самое лучшее воспитание и есть. Если много набрать таких воспоминаний с собою в жизнь, то спасен человек».

Создатели спектакля Алеша
Режиссер - Елена Лазович. Художник-постановщик - Надежда Кошман.
Розпочну зухвало: як літературний твір «Брати Карамазови» – роман досить похмурий і громіздкий. Але саме через це вистава Нового театру на Печерську заслуговує на щонайвищі схвальні відгуки! Здається, режисер і актори зуміли виокремити, розгорнути й виважено переосмислити найсвітліші епізоди книги Федора Достоєвського. Як наслідок, дійові особи (звичайно, завдяки обдаруванню колективу театру!) перебувають у вирі людських, а не книжних переживань і суперечностей. При цьому найбільш неоднозначні типажі отримають від глядача свою «цибулинку» (про неї – історія Грушеньки в тонкому викладі Альони Мамчур). Негідники виявляться цілком симпатичними, з хорошими навичками рукопашної боротьби й латиноамериканських танців (хто не згоден, ризикує одержати філігранний ляпас від Ракітіна у виконанні Владислава Мамчура). З розповіді Снєгірьова (зворушливий Юрій Вутянов) про «мочалку» та благородний гнів, як і суджень старця (проникливий Володимир Кузнецов), убачається, наскільки вдало розбудованим може бути етичний сюжет. Своєю чергою, Альоша Карамазов (Борис Український) у дусі першоджерела висловлюється про найголовніше чесно й дохідливо для всіх, без надмірної патетики та повчальності. Окремого коментаря потребує гра дітей: наймолодшим акторам (Максим і Микита Ачкасови, Костянтин Чернокрилюк, Макар Покотило) притаманні природність, переконливість і наснажливість. Після перегляду вистави кортить і собі запустити повітряного змія у весняне київське небо… Зрештою, епізодична роль може дістатися кожному глядачеві. За неї та маленький апетитний бонус – спеціальна подяка і від мене, і від кота-театрала з однієї печерської багатоповерхівки!
Viacheslav, Pechersk

Галерея

Купить билет
Май
13